← Н  азад  

Сенсорна інтеграція. Вестибулярна сенсорна система. Симптоми порушення функціонування та чіткі рекомендації щодо розвитку вестибулярної системи вашої дитини

Сенсорно-моторна інтеграція – це несвідомий процес в нашому мозку, який організовує і фільтрує інформацію отриману від органів чуттів і дозволяє людині усвідомлено і адекватно діяти. Іншими словами, – це нормальна взаємодія наших почуттів, яка дозволяє виконувати повсякденні дії і адекватно функціонувати в соціумі.

Класифікація сенсорних систем:

• Зорова
• Слухова
• Нюхова
• Смакова
• Тактильна (відчуття дотику)
• Вестибулярна (відчуття руху/рівноваги)
• Пропріоцептивна (відчуття положення тіла від м’язів, сухожиль, суглобів).

Вестибулярна сенсорна система

Дозволяє отримувати відчуття і доставляти інформацію пов’язану з рухом, силою гравітації і мінливим положенням голови. Ця система грає фундаментальну роль у всіх діях людини. За словами вченого, через систему нервових з’єднань вестибулярний апарат впливає на гравітаційну безпеку, напругу м’язів, рівновагу тіла, координацію рухів, візуально-просторову і слухово-мовну обробку, а також на планування руху, емоційну й соціальну безпеку.

Рівні порушення сенсорної інтеграції:

1. Гіпочутливість (слабка чутливість) означає, що мозок сприймає сигнали, які надходять від рецепторів, які недостатні, слабкі. І тоді організм вимагає підсилення цих сигналів.
2. Гіперчутливість (підвищена чутливість) мозок сприймає сигнали, які йдуть від рецепторів, як дуже сильні, такі, що можуть становити небезпеку.

Симптоми порушення функції вестибулярної системи:

При гіперчутливості дитина:

• Уникає / не любить обладнання дитячих майданчиків (гойдалок, гірок, каруселей).
• Віддає перевагу заняттям сидячи, рухається повільно і обережно, уникає ризиків.
• Уникає/не любить ліфти і ескалатори, відчуває нудоту при русі в них/на них.
• Відчуває страх перед падінням, навіть при відсутності реального ризику.
• Боїться будь-якої висоти, навіть бордюру тротуару або сходинки.
• Боїться підніматися / спускатися сходами або ходити по нерівних поверхнях.
• Боїться бути перевернутим догори ногами, поверненим вліво-вправо або назад.
• Боїться або зазнає труднощів при катанні на мотоциклі, стрибках або утриманні рівноваги на одній нозі (особливо з закритими очима).
• Легко втрачає рівновагу і може виглядати незграбним.
• Боїться дій, що вимагають хорошої рівноваги.
• Уникає швидких або обертальних рухів.

Як розвивати:

1. Уникати критики і зауважень щодо фізичної незграбності дитини. Терпляче ставитись до дитини.
2. Уникати різких рухів і різких змін положення тіла дитини, всі рухи робити плавно, повільно і обережно.
3. Не вимагати від дитини швидкості виконання фізичних вправ.
4. Поступово і дуже обережно збільшувати тривалість фізичних занять, амплітуду гойдання на гойдалці, швидкість катання на велосипеді і т.д.
5. Обирайте для дитини більш спокійні види спорту, які не потребують швидкості, перевертань, кружлянь…
6. Головне правило – поступовості і обережності у всіх фізичних і рухливих вправах, допомога і підтримка дитини.
7. Дихальні вправи.

При гіпочутливості дитина:

• Постійно рухається, ніколи не стоїть на місці.
• Пристрасно бажає швидкого і/або інтенсивного руху, кружляння.
• Обожнює, коли підкидають вгору.
• Може годинами кружляти і не відчувати запаморочення.
• Любить швидкі, інтенсивні і/ або небезпечні атракціони в парках розваг.
• Постійно стрибає по меблях, на трамплінах, крутиться на обертовому стільці, перевертається догори ногами.
• Обожнює гойдатися на гойдалках, розгойдуючись якомога вище.
• Є «екстремалом», що часом пов’язане з небезпекою.
• Завжди біжить, стрибає, скаче замість того, щоб йти пішки.
• Коли сидить, то розгойдується з боку в бік, качає ногою або головою.
• Любить раптові або швидкі рухи (наприклад, коли машина або велосипед підстрибує на купині).

Як розвивати

1. Активні ритмічні вправи, танці.
2. Фізичні вправи зі зміною положення голови (стоячи, сидячи, лежачи).
3. Стрибки.
4. Стрибки на батуті, фітболі, на дивані чи на матраці.
5. Гойдалки всіх видів, гамаки (від простих тканинних до еластичних, сенсорних).
6. Катання на велосипеді, скейті, ковзанах, роликових ковзанах.
7. Вправи на балансирах.
8. Біг з перешкодами, «наздоганялки».
9. Ходьба по складному рельєфу (колоди, канати, каміння, вузькі місточки, колеса і т.п.).
10. Вправи на канаті, драбині.
11. Басейн.
12. Тривалі прогулянки на свіжому повітрі, на дитячих майданчиках.